Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 910/11729/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриСуходольський С.М. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачівЛевочко Б.М., Слизченко В.В. - довіреність від 01.11.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києвана постановувід 11.12.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/11729/13 господарського суду м. Києваза позовомЗаступника прокурора Львівської області до- Львівської обласної ради; - Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства; - Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник" провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 р. Заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Львівської обласної ради, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства та Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник" (далі - Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник") про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради № 616 від 23.11.2012 р. "Про уточнення терміну користування мисливськими угіддями (Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник")" та про визнання недійсним додатку № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38 від 19.11.2010 р. про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок "Лісівник".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Львівської обласної ради від 11.02.1997 р. № 127 Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" було надано у користування мисливські угіддя у визначених межах (які уточнювались рішеннями облради від 23.06.2005 р. № 380, від 11.03.2008 р. № 514) терміном на 15 років, на підставі якого укладено договір від 05.03.1997 р. з визначенням терміну користування мисливськими угіддями - до 11.02.2012 р.

Тобто, як зазначав прокурор, 11.02.2012 р. закінчився термін, на який Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" у користування були надані мисливські угіддя, проте, через 8 місяців після закінчення цього строку, 23.10.2012 р. Львівською облрадою було прийнято оскаржуване рішення № 616 про внесення змін до попереднього рішення № 514 від 11.03.2008 р. про уточнення терміну користування мисливськими угіддями та укладено спірну додаткову угоду № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38, що суперечить приписам статей 22, 23 Закону України "Про мисливське господарство і полювання", оскільки процедура надання мисливських угідь у користування не дотримана, і замість укладення нового договору, сторонами було внесено зміни до договору, термін якого закінчився.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.09.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 р., позов Заступника прокурора Львівської області задоволений повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Львівської обласної ради № 616 від 23.11.2012 р. "Про уточнення терміну користування мисливськими угіддями (Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник")", визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства, укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним ТМіР "Лісівник", в частині додатку № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38 від 19.11.2010 р.

У липні 2014 р. Стрийським міжрайонним ТМіР "Лісівник" до господарського суду м. Києва подано заяву, в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України, у якій відповідач просив рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2013 р., яким задоволений позов Заступника прокурора Львівської області, скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що підставою для прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог було те, що рішенням Львівської облради від 11.03.2008 р. № 514 вирішено питання про надання мисливських угідь у користування Стрийському міжрайоннму ТМіР "Лісівник" без дотримання передбаченої законодавством процедури, оскільки на час винесення цього рішення, до якого спірним у справі рішенням облради № 616 від 23.10.2012 р. вносились зміни, не було припинено право користування частиною тих же угідь іншої юридичної особи - ДП "Мисливське господарство "Стрий".

В той же час, заявник зазначав, що на письмове звернення Стрийського міжрайонного ТМіР "Лісівник", 14.07.2014 р. Державним архівом Львівської області видано належним чином завірену копію рішення Львівської обласної ради від 18.12.2007 р. № 438 "Про внесення змін до рішень обласної ради "Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області", згідно якого припинено право користування, зокрема, ДП "Мисливське господарство "Стрий" наданими йому мисливськими угіддями та виключено їх з переліку рішення обласної ради.

Заявник вважав, що наявність вказаного рішення облради № 438 від 18.12.2007 р., про існування якого відповідачеві не було і не могло бути відомо, є нововиявленою обставиною - тобто фактичними даними, що повністю спростовують факти, які було покладено в основу рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2013 р. у даній справі.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2014 р. (суддя Смирнова Ю.М.), за результатами розгляду заяви Стрийського міжрайонного ТМіР "Лісівник" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі, рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2013 р. у даній справі скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Львівської області.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що факт припинення рішенням Львівської обласної ради від 18.12.2007 р. № 438 "Про внесення змін до рішень обласної ради "Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області" права на користування ДП "Мисливське господарство "Стрий" мисливськими угіддями площею 5 848 га, які в подальшому передані в користування заявнику згідно рішення Львівської обласної ради від 11.03.2008 р. № 514 в складі угідь в загальному обсязі 35 491 га, є нововиявленою обставиною, яка існувала, але не була відома заявнику на час винесення рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2013 у даній справі і яка в установленому порядку спростовує факти покладені в основу наведеного судового рішення.

За апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Львівської області Київський апеляційний господарський суд (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 11.12.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Заступник прокурора м. Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Стрийського міжрайонного ТМіР "Лісівник" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 4-2, 112 Господарського процесуального кодексу України та статей 22, 23 Закону України "Про мисливське господарство і полювання", а також залишенням судами поза увагою, що розглядаючи спір у даній справі по суті, судами встановлено обставини порушення процедури отримання відповідачем у користування мисливських угідь у відповідності до норм закону, шляхом прийняття відповідного рішення з визначенням строку користування такими угіддями, а також те, що вказана заявником обставина не є нововиявленою у даному спорі та не спростовує фактів, покладених в основу судових рішень, про перегляд яких за нововиявленими обставинами заявлено відповідачем.

У відзиві на касаційну скаргу Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник" просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити в силі не погоджуючись з доводами прокурора, вказуючи на правомірність висновків судів про наявність скасування судових рішень у справі за результатами перегляду за нововиявленими обставинами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради № 616 від 23.10.2012 р. "Про уточнення терміну користування мисливськими угіддями (Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник")" та про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок "Лісівник", в частині додатку № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38 від 19.11.2010 р., обґрунтовував свої вимоги тим, що оскаржуваним рішенням та згідно додатку № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38 від 19.10.2010 р. , в порушення статей 22, 23 Закону України "Про мисливське господарство і полювання", не дотримано процедури надання мисливських угідь у користування та у листопаді 2012 р. продовжено термін користування мисливськими угіддями, термін користування якими відповідно до рішення та договору від 1997 року закінчився 11.02.2012 р.

Здійснюючи судовий розгляд справи по суті заявлених вимог, судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:

- 11.02.1997 р. Львівською обласною радою прийнято рішення № 127 "Про надання мисливських угідь користувачам у Львівській області", яким вирішено надати Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник" у користування мисливські угіддя терміном на 15 років загальною площею 44200 га, у тому числі лісові угіддя 16700 га, польові 26400 га, водно-болотні 1100 га (том 1 а.с. 7-8);

- 05.03.1997 р. між Державним лісогосподарським об'єднанням "Львівліс" та Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник" укладено договір про умови ведення мисливського господарства, за умовами якого терміном до 11.02.2012 р., за умовами якого Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 44,2 тис. га, у тому числі: лісові угіддя 16,7 тис. га, польові 26,4 тис. га, водно-болотні 1,1 тис. га (том 1 а.с. 9-10);

- 23.06.2005 р. Львівською обласною радою прийнято рішення № 380 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 11.02.1997 р. № 127 "Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області", згідно з яким припинено право користування угіддями, які надані ВАТ "Львівський облрибокомбінат" господарство "Стрий-Соколів" із виключенням його з переліку у зв'язку з добровільною відмовою від мисливських угідь на користь Стрийського міжрайонного ТМіР "Лісівник", а пунктом 5 цього рішення облради вирішено внести зміни у площі та опис мисливських угідь Стрийського міжрайонного ТМіР "Лісівник" (додаток № 6) у зв'язку із приєднанням частини угідь ВАТ "Львівський облрибокомбінат" господарство "Стрий-Соколів" (том 1 а.с. 11);

- 11.03.2008 р. рішенням Львівської обласної ради № 514 "Про внесення змін у додатку 6 до рішення обласної ради від 23.06.2005 р. № 380 "Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області", у зв'язку з реорганізацією ДП "Мисливське господарство "Стрий" внесено зміни в додаток № 6 до рішення обласної ради від 23.06.2005 р. № 380 і надано в користування мисливські угіддя в нових межах Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" загальною площею 35491 га, в тому числі лісові угіддя - 9644 га, польові - 24780 га, водно-болотні - 1067 га (том 1 а.с. 13);

- 19.11.2010 р. між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним ТМіР "Лісівник" укладено договір про умови ведення мисливського господарства № 38, умовами якого встановлено, що згідно з рішенням Львівської обласної ради від 11.02.1997 р. № 127 зі змінами внесеними рішенням облради від 23.06.2005 р. № 380, рішенням облради від 11.03.2008 р. № 514, Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" терміном на 15 років - до 11.02.2012 р. надано мисливські угіддя загальною площею 35491 га, в тому числі лісові угіддя - 9644 га, польові - 24780 га, водно-болотні - 1067 га (том 1 а.с. 14-16).

Судами першої та апеляційної інстанції також було встановлено, що 23.10.2012 р. Львівською обласною радою прийнято рішення № 616 "Про уточнення терміну користування мисливськими угіддями (Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник")", у відповідності до пункту 1 якого внесено зміни до рішень Львівської обласної ради № 514 від 11.03.2008 р. та вирішено викласти пункт 1 в наступній редакції: "У зв'язку з реорганізацією ДП "Мисливське господарство "Стрий" внести зміни в додаток 6 до рішення обласної ради від 23.06.2005 р. № 380 і надати в користування мисливські угіддя в нових межах терміном на 15 років Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок "Лісівник", згідно з додатком до цього рішення" (том 1 а.с. 17).

05.11.2012 р. між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним ТМіР "Лісівник" укладено додаток № 1 до договору № 38 від 19.11.2010 р., за умовами якого було внесено зміни та визначено новий термін дії договору - 11.03.2023 р., за яким надано Стрийському міжрайонному ТМіР "Лісівник" мисливські угіддя загальною площею 35491 га, в тому числі лісові угіддя - 9644 га, польові - 24780 га, водно-болотні - 1067 га.

Статтею 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції, чинній на момент прийняття облрадою спірного рішення від 23.10.2012 р.) встановлено, що ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь, умови ведення якого визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

Згідно зі статтею 22 вказаного Закону, мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років. Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.

Статтею 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що право користування мисливськими угіддями припиняється у разі, зокрема, закінчення строку користування.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора у даній справі судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Львівської обласної ради від 11.03.2008 р. № 514 вирішено питання про надання мисливських угідь у користування без дотримання передбаченої законодавством процедури, а враховуючи те, що право користування іншої особи - ДП мисливське господарство "Стрий" щодо тих же угідь припинено не було, вказане рішення облради № 514 є незаконним та таким, що прийнято в порушення статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку щодо незаконності і оскаржуваного у даній справі рішення Львівської облради № 616 від 23.11.2012 р., яким вносились зміни до рішення № 514 від 11.03.2008 р.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, повторно розглядаючи справу та залишаючи без змін рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2013 р., виходив з того, що в день закінчення строку користування мисливськими угіддями право користування ними припиняється в силу статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" без прийняття будь-яких окремих рішень.

При цьому, як було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до рішення Львівської обласної ради № 127 від 11.02.1997 р., на виконання якого із Стрийським міжрайонним ТМіР "Лісівник" було укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 05.03.1997 р., Стрийському міжрайоннму ТМіР "Лісівник" мисливські угіддя надавались терміном на 15 років - до 11.02.2012 р., а в подальшому, згідно рішень Львівської обласної ради від 23.06.2005 р. № 360, від 11.03.2008 р. № 514 на підставі договору № 38 від 19.11.2010 р., вносились зміни тільки щодо визначення меж мисливських угідь, наданих у користування відповідачу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв'язку із припиненням права користування мисливськими угіддями внаслідок закінчення терміну такого користування 11.02.2012 р., визначеного на підставі відповідного рішення та договору, внесення оспорюваним рішенням Львівської облради від 23.10.2012 р. змін щодо терміну користування мисливськими угіддями, є порушенням норм статті 22, 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник" вказувало на те, що згідно рішення Львівської обласної ради від 18.12.2007 р. № 438 "Про внесення змін до рішень обласної ради "Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області" яким припинено право користування, зокрема, ДП "Мисливське господарство "Стрий" наданими йому мисливськими угіддями та виключено їх з переліку рішення обласної ради, про існування якого заявникові відомо не було та яким, на його думку, спростовуються факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Вказаною статтею визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- існування на час розгляду справи;

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Проте, здійснюючи перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами та дійшовши висновку, що факт припинення рішенням Львівської обласної ради від 18.12.2007 р. № 438 "Про внесення змін до рішень обласної ради "Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області" права на користування ДП "Мисливське господарство "Стрий" мисливськими угіддями площею 5 848 га, які в подальшому передані в користування Стрийському міжрайоннму ТМіР "Лісівник" згідно рішення Львівської обласної ради від 11.03.2008 р. № 514 в складі угідь в загальному обсязі 35 491 га - є нововиявленою обставиною, судами першої та апеляційної інстанції не зазначено, яким чином вказана обставина спростовує факти покладені в основу судового рішення, з урахуванням встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо закінчення встановленого законом, рішенням уповноваженого органу та договором п'ятнадцятирічного терміну користування мисливськими угіддями, який закінчився 11.02.2012 р., на час прийняття оскаржуваного у даній справі рішення ради від 23.10.2012 р. та укладення оскаржуваного додатку № 1 від 05.11.2012 р. до договору № 38 від 19.11.2010 р. про умови ведення мисливського господарства, у якому також визначено, що право користування мисливськими угіддями встановлено до 11.02.2012 р.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами та, зокрема, визнаючи незаконним і скасовуючи рішення Львівської обласної ради № 616 від 23.11.2012 "Про уточнення терміну користування мисливськими угіддями (Стрийське міжрайонне ТМіР "Лісівник")", вказаних положень також не врахували, залишивши поза увагою правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що судові рішення у даній справі не відповідають приписам процесуального законодавства, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Клопотання Львівської обласної ради про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні та неможливістю забезпечення його явки у судове засідання касаційної інстанції, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з приписів статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на те, що в матеріалах справи наявні пояснення сторін стосовно предмет судового розгляду, всі сторони були забезпечені можливістю надати свої пояснення до суду касаційної інстанції, а явка представників сторін до суду касаційної інстанції не визначалась обов'язковою.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. у справі № 910/11729/13 та рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач